Дорогі друзі!

У 2000-них роках СУСН видавав електронну газету. Пропонуємо вашій увазі вам обрані статті з архіву.

Ольга К. навчається в університеті м. Реґенсбурґ на економічному факультеті. Під час навчання вона пройшла практику в консалтинговій фірмі в м. Кьольн. На прохання „СУСН-News“ Ольга радо погодилась поділитись з нами своїм досвідом пошуку практики та проходження співбесіди, а також розповісти про саму практику.  Сподіваємось, досвід Ольги допоможе й Вам у вирішенні багатьох питань, пов’язаних з практикою під час навчання у Німеччині.

СУСН-News: Олю, де ти мала нагоду проходити практику?
Ольга К.: В минулому році я проходила практику в одній з консалтингових фірм в місті Кьольн.
С-N.: Як ти знайшла місце практиканта? Які можливості/ варіанти пошуку ти використовувала?
О.К.: Після другого семестру я не знала, чи хочу я й надалі залишатися у Німеччині і чи взагалі хочу продовжувати навчання. Тому я вирішила знайти практику, щоб отримати певний практичний досвід за кордоном. Я займалася пошуками через інтернет, як – думаю – і більшість студентів у Німеччині. До того ж Кьольн завжди був моею мрією :). Я точно не пам’ятаю, на якому сайті я знайшла це місце практики, але мені здається, то був www.monster.de
С-N.: Скільки часу загалом ти витратила на пошуки практики? І скільки резюме («Bewerbungen“) тобі довелось
розіслати?
О.К.: Вже точно не пам'ятаю, але багато :). Взагалі пошуки тривали близько 1,5-2 місяці. Деякі повідомляли, що відповідь я отримаю лише через деякий час, який потрібен для обробки інформації.
С-N.: Ти подавала папери на практику письмово – тобто звичайною поштою, - чи за допомогою електронного формуляра на веб-сторінках підприємств?
О.К.: Всі резюме, які я подавала, я надсилала за допомогою електронного формуляра, який мають фірми на своїй веб-сторінці, або ж просто звичайним електронним листом з усіма потрібними додадками («Anschreiben“ + «Lebenslauf“ + «Zeugnisse“).
С-N.: Як тебе запросили на співбесіду? Що тобі при цьому повідомили?
О.К.: У мене був особливий випадок: справа у тому, що проект, на який мене пізніше запросили, вже розпочався. А оскільки Кьольн доволі далеко від Реґенсбурґу, це зайняло б дуже багато часу, якщо б мені довелось спеціально на співбесіду їхати. Тому фірма вирішила провести зі мною телефонну співбесіду, яка тривала близько 30-40 хв. В той же день ввечері мені передзвонили і сказали, що фірма зі свого боку висловлює мені згоду. Я звісно теж погодилась :).
Аж пізніше я дізналась, що взагалі-то кожного тижня на фірмі проводяться так звані «Assessment- Centers“, які тривають майже цілий день. Адже увесь час з'являються новi проекти і на ці проекти звісно потрібні новi люди.
С-N.: Дякую, Олю. А тепер, можеш, будь-ласка, коротко розказати, як проходила твоя телефонна співбесіда?
О.К.: Як я вже сказала, телефонна співбесіда тривала 30-40 хвилин. Зі мною розмовляла одна з практиканток, яка на той час проходила практику у відділі кадрів (Personalabteilung) фірми; мені ставились різноманітні запитання – більше загального характеру, ніж професійного. Ось наприклад таке запитання: «Як Ви думаєте, скільки котів у Німеччині?» Я думаю, найголовніше, як ти реагуєш на поставленні запитання, як ти себе будеш поводити в екстремальній ситуаціі, яка ти людина... Усьому іншому можна навчитися. Що мені доречі не дуже сподобалось, що я не мала змоги поставити сама запитання - інтерв’ю було закінчено і ніхто так і не спитав, чи я ще маю якісь питання або ж неточності. Але я думаю, ця дівчина ще теж вчилася :)

С-N.: Скільки місяців тривала твоя практика?
О.К.: Три місяці.
С-N.: Які в тебе були завдання?
О.К.: Я брала участь в роботі над проектом, який ми готували для одного з кьольнських
організаторів професійних виставок («Messe-Veranstalter“). Мова йшла про розробку нової концепції в сфері будівництва житла („Bauen-Wohnen“).
С-N.: Олю, як ти вважаєш, чи достатньо цього часу, щоб отримати певний професійний досвід?
О.К.: Так, цього було достатньо, але лише за рахунок того, що ми все повинні були виконувати самостійно. В нашій команді була, крім мене, ще одна студентка, а також наша керівник проекту.
Керівник проекту лише координувала перебіг виконання завдань та підказувала деякі деталі – всю роботу довелось виконувати самим.
С-N.: Чи були можливості під час практики брати участь у семінарах чи відвідувати доповіді на фірмі з метою розширення власних фахових знань та кваліфікації?
О.К.: Так, в цьому сенсі на фірмі була розроблена дуже досконала система, яка дозволяла нам покращити свої знання та підвищити кваліфікацію: постійно проводились „Workshops“, „Meetings“, „Besprechungen“, „Runden“… До того ж у нас була власна бібліотека + бібліотека онлайн; можна було завжди звернутись до інших за допомогою. Також я допомогала в роботі над іншими проектами, як от наприклад, вела переговори з Росією.
С-N.: Наскільки потрібними під час практики були знання англійської мови?
О.К.: Це для мене дуже болюча тема, бо моя англійська залишає бажати кращого :). У нашому проекті вона була потрібна, але лише тоді, коли ми проводили пошуки інформації („Recherche“) в інтернеті, як наприклад, аналіз закордонних організаторів професійних виставок. Хоча, мушу зізнатись, мені і тут пощастило: моя колега-німкеня, яка жила до того 8 років у Америці, допомагала, чи просто виконувала завдання, в яких були потрібні знання англійської мови.
Але я хочу сказaти, що англійська мова дуже необхідна, адже мені довелось спостерігати, наприклад, як інші колеги повинні були телефонувати англійською з закордонними клієнтами.


С-N.: Як проходила твоя адаптація в незнайомому колективі? Як тебе там прийняли?
О.К.: Просто чудово! Мене прийняли дуже добре і, оскільки в мене з практикою все вирішилось дуже швидко, запитували, чи я вже знайшла кімнату в Кьольні. Адже при потребі я могла би в когось із колег зупинитись. Стосунки з колегами були з самого початку дуже добрі.
С-N.: Чи була на підприємстві людина, до якої ти могла звернутися з будь-якими питаннями, наприклад, ментор?
О.К.: Так, у нас був ментор. Фірма виділяла гроші, щоб ми мали змогу зустрічатися з ним іноді за обідом для обговорення можливих проблем; якщо ж у нас були питання щодо проекту, то ми звертались, звичайно, до нашої керівника проекту („Projektleiterin“).
С-N.: У тебе були якісь труднощі? Наприклад, у знаходженні спільної мови з новими колегами чи труднощі спілкування німецькою?
О.К.: Ні, таких труднощів в мене взагалі не було.
С-N.: Ти можеш сказати, шо після проходження практики покращились твоі шанси знайти роботу після навчання? У цій галузі або взагалі?
О.К.: Я гадаю, що так. Звичайно ж, усім відомо, що у Німеччині работодавець дивиться не так на твою спеціальність або оцінки, як на здобутий практичний досвід, де працював поряд з навчанням, які в тебе інтереси стосовно професійної діяльності.
С-N.: Це в тебе була обов’язкова практика, передбачена навчальним планом, чи ти проходила її за власним бажанням?
О.К.: Оскільки в університеті м. Реґенсбурґу практика не передбачена навчальним планом, я вирішила зробити її за власним бажанням. Але згодом мені зарахували її в університеті і я отримала за неї 6 пунктів („Credit Points“).

С-N.: Як ти вирішила питання з навчанням? Тобі довелось його пропускати чи ти проходила практику під час канікул?
О.К.: Я брала для цієї практики спеціально академічну відпустку в університеті. Для отримання цієї відпустки, доречі, не потрібно, щоб практика охоплювала весь семестр. Достатьньо того, що ти через практику не можеш бути присутнім на іспитах.
С-N.: Ти була задоволена своєю практикою? Чи, може, зараз ти зробила б все по-іншому? (як під час практики, так і під час її пошуків)
О.К.: Я дуже задоволена, що зробила саме цю практику і саме тоді. Я зросла професійно, а також знайшла багато друзів!
С-N.: Що ти можеш порекомендувати читачам СУСН-News стосовно пошуку практики?
На що звернути увагу? Можливо, яких помилок уникнути?
О.К.: Я можу наперед сказати, що зазвичай це нелегко знайти практику, ще й таку, яка б оплачувалася, треба писати багато заяв, але це виправдовує себе. Можу кожному тільки порекомендувати, навіть якщо за університетськими правилами це не є обовязкова практика (Pflichtpraktikum), знайти обов’язково час для цього, на канікулах теж існує тaкa можливість.
Щодо подання заявок: зверніть увагу на супровідний лист („Anschreiben“), шоб не було помилок, якихось неточностей, щоб всі документи, які додаються, були в порядку. І ще: дуже важливо добре обміркувати і обгрунтувати своє бажання робити саме цю практику і саме на цьому підприємстві і це також гарно «подати» в «Anschreiben». Бути впевененим в собі, „sich gut verkaufen können“, як кажуть німці, i тоді все буде гаразд! Я бажаю кожному успіхів!
С-N.: Дуже дякуємо тобі, що ти знайшла час поділитись з нами своїм досвідом.

Розмову вела Зоряна Стеліга, Мюнхен

Стаття була написана спеціпльно для  SUSN News № 4 (грудень, 2008)

Повний текст номеру http://www.sus-n.org/docs/SUSN-News_02_2008.pdf

Наші партнери та друзі

На цьому місці ми хотіли би щиро подякувати Організаціям, які підтримують нас у наших справах!

Мовні курси

на сторінці Ради іноземців міста Мюнхен

Товариство "Рідна школа"

Гуртожиток, культурні заходи, дитячий садочок, мовні курси.

AeZA e.V.

Об’єднання лікарів, стоматологів, аптекарів для спільно представлення інтересів перед німецькими державними органами та офіційними інституціями. Займається питанням визнання іноземних дипломів.

MORGEN e.V.

Мережа для громадських організацій іноземців у Мюнхені.

AMIGA Projekt

Підтримка іноземців з вищою освітою на ринку роботи Німеччини.

 

Український Вільний Університет

Єдиний у світі ВНЗ поза межами України з українською мовою навчання

Forum NET.Ukraine

Інтернет-портал, який надає інформацію  щодо різноманітних тему німецько-українських відносин.

Об'єднання українських жінок в Німеччині (сторінка в розробці)

AEGEE

Європейський студентський форум

KHG

Католицька університетська громада в Мюнхені

EHG

Євангельська університетська громада в Мюнхені

СУМ

Спілка української молоді Німеччини

ПЛАСТ Німеччина

Організація польських студентів у Мюнхені

Апостольська екзархія УГКЦ в Німеччині та Скандинавії

Адвокатська контора CMS Reich-Rohrwig Hainz TOV

Німецько-український союз юристів

АСТА МАЙНЦ