У Мюнхені та  Баварії  є багато вихідних з нагоди релігійних свят. Іноземцю це кидається в очі. От і у найближчий четвер, 26 травня 2016 року, баварці знову йдуть не на роботу чи навчання на урочисті процесії з нагоди свята Крові і Тіла Христових у своїх містах.

Ми подумали, що вам буде цікаво більше дізнатися про історію, значення та народні традиції одного з найулюбленіших баварських свят (Ні, не згадуйте Октоберфест! Завтрішнє свявто древніше на кілька сторічь, відчутно це і в 2016 році).  Можливо, ви хочете cкористатися нагодою і взяти в ньому участь – як спостерігач чи безпосередній учасник.

(Інформація для тих, хто не хоче читати багато тексту, але хоче побачити на власні очі: все почнеться на Марієнпляц о 9 годині ранку, в четвер 26 травня).

Німецька назва свята Фронляйхнам (Fronleichnam), припадає воно на другий четвер після Трійці (Pfingsten). Власне тому наприкінці весни «довгі вихідні» йдуть так щільно – Великдень, Трійця, Фронляйхнам.  Перекласти назву буквально не завжди легко, адже за століття складові цього чудового німецького слова змінили своє значення. Так, у сучасній німецькій «Leichnam» - означає «мертве тіло», тоді як  Kathpedia.com роз’яснює первинне значення:

«Lichnam  - mhd. lebendiger Leib», а «Vron» або «Fron»  - mhd. Herr.  «Der Name Fronleichnam bedeutet wörtlich übersetzt: Leib des Herrn, als wörtliche Übersetzung des gebräuchlichen lateinischen Titels Festum Sanctissimi Córporis Christi».

Що можна перекласти як свято Тіла і крові Господньої.  Тобто йдеться про вшанування чуда перетворення хліба і вина у тіло і кров Христа (Святі дари) під час Євхаристії –  таїнства  Причастя.

Це стародавнє свято, офіційним для всіх католиків світу вона стало згідно припису  Папи   Римського Урбана IV року 1264. Тексти для Літургії склав Тома Аквінський, вони і сьогодні супроводжують урочисті процесії Fronleichnamsfest. Один з гімнів можна послухати за посиланням:

http://www.kathtube.com/player.php?id=26366

З 1720 року Свято Пресвятої Євхаристії відзначає і українська греко-католицька церква. Першим з німецьких міст святкування влаштував Кельн 1279 року, а з документів шпиталю Святого Духа ( в наш час у Мюнхені існує лише церква - Heilige Geist Kirche, не плутати з однойменним шпиталем у Нюрнберзі)  відомо, що 1318 року святкування вже відбувалися і в Мюнхені.

 

Це одне з найважливіших свят католицької церкви, що набирало характерних  рис залежно від часу і простору, і в Баварії обросло народними традиціями.  

Але спочатку розглянемо коротко елементи сталі для всіх народів. Свято починається  зі служби Божої. По завершенню  священники, служителі та вірні церкви урочистою процесією йдуть вулицями свого міста чи села. Вже в першій половині тринадцятого сторіччя саме  процесія стала центральною подією дня. По середині її йде священник (у випадку Мюнхена  це зазвичай Архєпископ Фрайзингський та Мюнхенский), що несе монстранцію (німецькою - Monstranz) -  дароносицю у формі сонця, де вміщені святі дари (Allerheiligsten) – хліб і вино (Hostie), що є тілом та кров’ю Христовими. Над нею на чотирьох прикрашених  палицях несуть балдахін, званий «Небеса». Процесія робить чотири зупинки у заздалегідь визначених місцях «олтарях»   для читання відповідних текстів та молитов.

 У Мюнхені 18 - 19 сторіччя учасників було так багато, що процесія йшла вздовж міської стіни, а олтарями були ворота міста (їх же якраз чотири - Schwabinger Tor, Isartor, Sendlinger Tor und Karlstor ( Neuhauser Tor)).

Ви  звертали увагу на любов баварців до різноманітних прикрас? Традиційні кнайпи, житло старших пані, святкові строї, тварини та вози ,що беруть участь у народних святах – все сповнено квіточками, сердечками та іншими візерунками. А тепер уявіть собі як мали прикрашати місто, святкову ходу та учасників, що баварська назва цього дня  «Рrangertag» ,  від «рrang» -  красуватися, хизуватися.

Оскільки це Hochfest – свято одного рівня з Різдвом, Великоднем та Трійцею,  священники та служителі у білих й золотих облаченнях, миряни намагалися не відставати. Скажімо, дівчаткам, що йшли до першого причастя і брали участь у процесії спеціально справляли нові суконьки, щоб вони  prangen, красувалися у тій процесії. Певно ж і батьки хлопчиків  докладали коштів та зусиль для достойного вигляду нащадків у такий важливий день.

Місто та процесію не просто прикрашали вінками та гірляндами,  а викладали цілі килими з квітів. Подекуди і досі зберіглася традиція так позначати алтарі - місця зупинок ходи. Досі деякі родини зберігають як традицію вміння викладати квіткові гобелени,  плетіння гірлянд (а подекуди, як в Тіролі- цілих квіткових тріумфальних арок) є окремою важливою складовою фольклорної сторони цього дня. Досить часто їх готували жінки, о певній порі, обираючи лише певні квіти. Але подекуди ( Айхштадт) навпаки - це завдання лише для чоловіків. На Інтернет - сторінках громад та парафій можна знайти зразки та поради для створення таких килимів.

 

Іншими популярними прикрасами слугували гілочки дерев, зокрема  берези.

Цікавим прикладом локалізації традиції є  той факт, що у містечках тісно пов’язаних з водоймами, процесія пливе на уквітчаних човнах.  Щоб далеко не ходити – так є у Штарнбергу (Starnberg).

Ще однією ознакою "народності" свята є його обростання віруваннями і прикметами. Так, баварці спостерігли: якщо на Рrangertag гарна погода, то і рік буде щасливим. Аля якщо святу передують дощі, то після свята вони йтимуть стількі ж днів як і до.

За середньовіччя святкування супроводжували вистави на релігійні сюжети, а учасниками процесії часто були «живі картини» з Старого та Нового Заповітів. З одного боку такі театралізовані елементи – були розвагою, з іншого – наочним посібником для неписьменного населення. Епоха бароко додавала пишності у всіх сферах буття, то ж  – кінні виїзди, стріляння з гармат, феєрверки  не оминули і цей день.

Особливого  значення - Свято Тіла і Крові Христових набуло в  період Реформації.  Кожен учасник не лише святкував чудо присутності Христа, а й публічно стверджував свою приналежність до католицької церкви (протестанти не визнавали буквальність превтілення і тим більше не схвалювали пишність святкувань). Власне серед католиків були і ті, хто не схвалював такого підходу до відзначення духовної події. За доби Просвітництва критикували не лише надмірну розкішність, а й масове винищення дерев та кущів, що використовувались як прикраси.  Доречі, ці гілочки та вінки бюргери охоче забирали у свої оселі – такі прикраси слугували охоронним талісманом, зокрема від негоди та  блискавки. Але ж справді «що занадто то не здраво», закінчилось все тим, що Принц- Регент Луїтпольд заборонив коней та стрілянину під час свята. Але це не означає, що сучасний варіант свята менш цікавий. Навпаки, ми можемо прослідкувати вплив різних епох.

У двадцятому сторіччі змінювалось і прискорювалось все – сталися зміни і традиційній процесії.  Рік 1918 рік став останнім коли до процесії приєднався монарх – король Людвіг ІІІ, у 1919  мюнхенська хода не відбулася через заборону зібрань у зв’язку з неспокійною революційною ситуацією. Наступні роки хода відбувалася досить скромно і аж до середини двадцятих – без участі офіційної влади. За націонал – соціалізму врочистості то забороняли, то дуже обмежували кількість учасників, то переносини на неділю. Паралельно заборонам у роки війни була тенденція до збільшення бажаючих брати участь, напевно для людей це був прояв солідарності альтернативний нацистським парадам.

Не все просто було і за часи американської адміністрації.  Архієпископство Мюнхену та Фрайзінгу очолював кардинал Міхаель фон Фаульхабер (Mihael von Faulhaber),  що був авторитетом для населення і одночасно мав довіру американської влади. Йому вдалося пояснити посадовцям наскільки важливою для населення  міста є велика хода з нагоди Corpus Christi. Після обмежень і заборон  часів націонал-соціалізму, люди не зрозуміють чому ж і з його падінням процесія не дозволена. Року 1945 свято припадало на 3 липня. Через дощ процесія відбулася у неділю 31 травня. Це був перший великий цивільний захід після закінчення війни. Фотограф та оператор Віллі Кронауер (Willi Cronauer) зафільмував процесію у зруйнованому повоєнному Мюнхені для стрічки «1945».

Фрагмент можна переглянути тут:

https://www.youtube.com/watch?v=2aYU7EYgkl8

У процесії взяло участь близько 25 тисяч учасників, а глядачів нараховано до 10 тисяч.

Це стало символічним закінченням війни і диктатури, поверненням людям духовної та релігійної свободи.

У наш час учасників буває приблизно  10 тисяч (2014 рік).  То ж поговоримо про учасників. В першу чергу це духовенство і вірні церкви, очолювані архієпископом Мюнхену і Фрайзінгу, зараз це Рейнхард Маркс (Reinhard Marx), саме він починає о дев’ятій годині молитву і несе монстранцію під час ходи.  Переважно не обходиться без представників влади – за монархії - герцог, король, а в наш час офіційні особи мерії міста.


Городяни ж брали і беруть  участь у складі певних груп. Від 1484 року у Мюнхені діяв Порядок процесій (Prozessionsordnung), що відводив важливу роль гільдіям та цехам, які  конкурували між собою за  найкращі місця. Сьогодні можна бачити відлуння цього порядку. Низка громадських організацій, історичних клубів, земляцтв, студентських братств, представників університетів  або релігійних орденів йде у старовинних строях, несучі також прапори, герби тощо своїх об’єднань .  До прикладу – традиційним учасником є  студентське братство святих Ізидора та Нотбурги (St. Isidor- und Notburga-Bruderschaft München) засноване 1426 року.

Церковні громади залучають цілі родини прихожан, що часто вдягають баварські народні строї.

Можливо когось здивують яскраві вбрання африканців, азійські кімоно кімоно або знайомі вінки й вишиванки серед процесії. Але ж це знаково для багатокультурного «міста з серцем». Участь беруть і представники іноземномовних католицьких громад Мюнхену, зазвичай їх 21 група.

 

 

 

Серед них є і українські греко-католики у вишиванках і з прапорами. Ця група не є дуже чисельною, часом її плутають з сусідніми поляками (теж вишиванки й вінки).

 

Зате останні кілька років українців не можливо було не помітити під час концерту, що є завершує сучасне святкування. Адже  яскраві народні танці представляє гурт «З перцем» під керівництвом Андрія Спєха. Зазначимо, що цей самодіяльний колектив, що існує завдяки наполегливості, завзятості і добрій волі керівника та учасників щороку вдосконалюється і готує нову програму.

Нажаль завтра ми їх не побачимо, але ж будуть інші нагоди.

Що ж, той хто дочитав до цього місця вже знає про свято не менше народженого мюнхенця. А це – чудовий привід встати завтра трохи раніше, вдягти вишиванку (день обіцяє бути гожим) і поїхати  на Марієнпляц – ще раз підтримати своєю присутністю українців.

Можна приєднатись до українців під час ходи, а можна до глядачів. В останньому випадку не зайвим буде фотоапарат – адже там є на що поглянути.

 

Інформація з сайту міста щодо процесії на свято Тіла і Крові Христових у Мюнхені 2016 року:

початок святкової служби о 9 годині. Протяжність маршруту близько трьох кілометрів - від Марієнпляц по Резіденцштрассе до Людвігскірхе та назад.

 http://www.muenchen.de/veranstaltungen/event/12795.html

 

 

Фото та їх джерела:

1. Зображення процесії з монстрацією 19 ст. http://www.wochenkurier.de/archiv/2011/06/18/mit-hostie-und-monstranz/

2. Процесія у Мюнхені, малюнок по дереву за картиною (1884) Ludwig von Hagn

http://www.kunstfreund.eu/Muenchen-_Prozessionszug-Fronleichnamsprozession_zu_Muenchen/topic/Shop_Detailseite/shop_art_id/98516/tpl/koenitz_detail

3.  Квітковий килим у Hüfingen aufgenommen (Fronleichnam 11.06.09) Frank Tribull http://bahn-im-bild.startbilder.de

 4. Члени земляцтва Oberschlesier під час процесії http://oberschlesier.wodok.de/

5. - фото учасника процесії Романа Білана

6,7 - фоторепортаж з сайту http://www.ganz-muenchen.de/

8. - фото учасника процесії Романа Білана

9. - фото з сторінки танцювального гурту "...З Перцем"

10. - фото учасника процесії Романа Білана

 

Джерела інформації (у довільному порядку, просто для додаткового інформування допитливих):

1.historisches-lexikon-bayerns.de

2. http://www.wochenkurier.de/archiv/2011/06/18/mit-hostie-und-monstranz/

3. http://www.muenchen.de/veranstaltungen/event/12795.html

4. http://www.ganz-muenchen.de

5. http://www.kathpedia.com/index.php?title=Fronleichnam

6. http://blumentepich.jimdo.com/

7. http://www.brauchtum.de/sommer/fronleichnam.html

8. http://www.mdr.de/religion/kalender/fronleichnam106_page-1_zc-43c28d56.html

 

 

 

 

 

Наші партнери та друзі

На цьому місці ми хотіли би щиро подякувати Організаціям, які підтримують нас у наших справах!

Мовні курси

на сторінці Ради іноземців міста Мюнхен

Товариство "Рідна школа"

Гуртожиток,  безоплатно надава приміщення для бюро СУСНу протягом багатьох років.

Українська суботня школа

Приймає діточок на навчання.

AeZA e.V.

Об’єднання лікарів, стоматологів, аптекарів для спільно представлення інтересів перед німецькими державними органами та офіційними інституціями. Займається питанням визнання іноземних дипломів.

MORGEN e.V.

Мережа для громадських організацій іноземців у Мюнхені.

AMIGA Projekt

Підтримка іноземців з вищою освітою на ринку роботи Німеччини.

 

Український Вільний Університет

Єдиний у світі ВНЗ поза межами України з українською мовою навчання

Forum NET.Ukraine

Інтернет-портал, який надає інформацію  щодо різноманітних тему німецько-українських відносин.

Об'єднання українських жінок в Німеччині (сторінка в розробці)

AEGEE

Європейський студентський форум

KHG

Католицька університетська громада в Мюнхені

EHG

Євангельська університетська громада в Мюнхені

СУМ

Спілка української молоді Німеччини

ПЛАСТ Німеччина

Організація польських студентів у Мюнхені

Апостольська екзархія УГКЦ в Німеччині та Скандинавії

Адвокатська контора CMS Reich-Rohrwig Hainz TOV

Німецько-український союз юристів

АСТА МАЙНЦ