Пані Емма Андієвська – мисткиня в найширшому сенсі цього слова.
Малярка, поетеса, письменниця, невичерпне джерело енергії та яскравих фарб, вона - улюблениця кількох поколінь українських студентів у Мюнхені.
Щороку українці Мюнхену (передусім СУСН та УВУ) організовують творчі зустрічі, поетичні читання, виставки Емми Андієвською.
Тим, хто ще не зустрічався з "нашою Еммою" рекомендуємо грунтовну статтю у Вікіпедії написана Сергієм Маїлом - багаторічним активістом СУСНу.
У березні цього року їй виповнилось 84, кілька студентів мало змогу відвідати, переказати сердечнв вітання та домовитись про творчий вечір (можливо у травні).
Отож, до нових зустрічей!
А поки, пропонуємо вам пригадати кілька віршів поетеси:
ПОСЛУЖЛИВІ ПАРАСОЛИКИ
По вулиці, скільки ока,
Літають розкриті парасолики,
Ласкаво пропонуючи охочим
Безплатно
Улегшити спосіб пересування.
Та чомусь
Ніхто не зважується,
Боячись надто заборгуватися
Здирникам,
Що часто стоять
За дармовими послугами.
І за парасолик
Хапається тільки одна бабуся,
Яка вже нічого не боїться,
Разом із кучерявим онучком.
І вони обоє
Так гармонійно пливуть
Над головами перехожих,
Що кожний зупиняється
Й обіцяє собі віднині
Почати нове життя.
ЛИСТ
Чому ти не прийшов,
Адже я чекав тебе до перших півнів,
Маючи за співбесідника воду
І прибережні кущі,
Що імітували твої кроки і подих,
Кожного разу, як я збирався відходити.
Якщо ти зволікаєш побачення,
То май відвагу сповістити мене своєчасно.
В мій вік задовольнятись водою й місяцем,
Чекаючи на тебе до перших півнів —
Мій друже, навіть заради тебе
Це вже занадто багато.
Клапті буття як енерґетичні канали
М'ячі із галактичної челядні -
Серпанок сну - на капіляри звуку,
Що - по цеглині, - піраміду ока -
В теплішу зону - від вітрів холодних.
Буття горби, - що вдих - в місцях безлюдних,
Силове поле - й крізь трухлявість віку. -
На цілий світ - патинок долі чвака,
Приплив, що - артефакти монолітні,
Як - на зорі - на інший старт - полундра, -
Амебні, - ночі залишки, - ґірлянди,
Які -наснагою - нутро - і речі. -
Так краєвид прадавній - помаранча -
З води - у миску, - щець і коропи. -
Мить, що - з палеоліту - черепок.
Управа СУСНу
